Останнім часом, -фактично, з початку поточного навчального року, -як в мережі інтернет, так і в особистих звертаннях мені задають питання, що вони, розрізняючись в редакціях та в мірі відвертості, можуть бути зредуковані до певного “сухого залишку”: Борисе Володимировичу, що відбувається з нашим факультетом?
Нормальне, цілком природне питання за інших, себто, нормальних, умов. Але в даному випадку, -без винятків, -питання задаються з тривогою, з передчуттям якоїсь грядущої небезпеки, навіть -біди.
