От і минув перший місяць навчання… Студенти знову зайняли свої зручні місця у гуртожитках, інколи, навіть, радували викладачів своєю присутністю на заняттях, оживили Поляну бадьорим гулом молодих голосів, дзвінким заразливим сміхом, гарною піснею і веселою розмовою (здається, якби дерева вміли говорити або хоча б писати, то мали б серйозний компромат чи не на кожного мешканця студмістечка). І от знову безперервні потоки юнаків і дівчат зранку заповнюють Політехнічну, із шаленою швидкість розтікаються по корпусах (запізнюватися на першу пару – золоте правило студента), знову з’явилася черга у буфеті – нарешті, життя КПІ-шників повернулося у своє звичне русло.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *