ВИТЯГ ІЗ ТИМЧАСОВОГО ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В НТУУ “КПІ”
Затверджено Вченою радою НТУУ «КПІ»
(протокол № 6 від 30.06.2015р.)
Магістр – професіонал у певній предметній галузі, здатний комплексно поєднати дослідницьку, проектну і підприємницьку діяльність з метою сприяння розвитку інноваційної економіки, створення високоефективних виробничих структур, що стимулюють ріст і розвиток різних сфер соціальної діяльності.
Характерною рисою освіти фахівця в галузі інноваційної економіки має стати високий рівень методологічної культури, творче володіння методами пізнання і діяльності. Причому не тільки методами класичного природознавства, орієнтованими на пошук єдиного рішення, але й методами, спрямованими на формування та широке впровадження міждисциплінарних, багатокритеріальних підходів, використання методів системного аналізу до вибору оптимальних рішень, вирішення нестандартних, інноваційних задач.
Згідно з Національною рамкою кваліфікацій, випускники магістратури:
– мають продемонструвати знання та уміння на рівні, що забезпечують можливість аналізувати, оцінювати і порівнювати альтернативи, генерувати оригінальні ідеї у відповідній галузі знань;
– можуть застосовувати свої знання і володіють компетенціями, які дозволяють вирішувати завдання у новому, широкому (міждисциплінарному) контексті у відповідній галузі знань;
– спроможні інтегрувати знання, вирішувати складні завдання в умовах неповної інформації з урахуванням соціальної та етичної відповідальності за прийняті рішення;
– володіють методами проведення сучасних експериментів і можуть давати науково обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам;
– можуть чітко, аргументовано доводити до аудиторії фахівців наукову інформацію та свої висновки;
– мають здатність до самоосвіти та саморегулювання.
З урахуванням Національної рамки кваліфікацій можна сформулювати вимоги до випускників магістратури. Магістр має:
– уміти перевести одержувані знання в інноваційні технології, перетворюючи нові знання в конкретні пропозиції, демонструючи творчість та гнучкість у застосуванні знань, досвіду і методів;
– володіти методологічними знаннями, уміти аналізувати, оцінювати і порівнювати альтернативи, що стосуються проблеми, уміти генерувати та оптимізувати нові рішення;
– володіти методами проведення наукових досліджень на сучасному рівні, виконання натурних та імітаційних експериментів, давати обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам;
– уміти узагальнювати і готувати до публікації результати наукових досліджень;
– оцінювати вплив рішень, що приймаються, на навколишнє середовище і соціум, нести професійну й етичну відповідальність;
– бути готовим до побудови та викладання навчальних дисциплін з урахуванням складу аудиторії, інтересів слухачів їх вікових, професійних та інших особливостей;
– мати мотивацію та розуміти необхідність навчання протягом всього життя, володіти досвідом самостійного одержання знань і підвищення кваліфікації;
– мати здатності роботи в міждисциплінарних командах, уміння адаптуватися до змін, сприяти соціальній згуртованості;
– мати здатності взаємодії і посередництва, розвинену міжкультурну толерантність і досвід міжкультурної взаємодії;
– мати відповідний рівень усної та письмової грамотності рідною, і принаймні, однією іноземною мовою (переважно англійською), уміти ефективно спілкуватися з колегами, представляти результати своєї роботи у вигляді звітів, статей, рефератів, використовуючи сучасні засоби презентації;
– мати підприємницький образ мислення і діяльності;
– володіти цінностями, необхідними для того, щоб жити в умовах складного демократичного суспільства, бути його відповідальним громадянином, мати необхідні соціальні компетентності.
В університеті реалізуються освітні програми магістерської підготовки за двома профілями:
– практичної спрямованості – для майбутньої технологічної та проектно-конструкторської професійної діяльності у сфері економіки;
– академічної спрямованості – для майбутньої науково-дослідної діяльності.
Освітньо-професійна програма підготовки магістра практико-орієнтованого профілю має обсяг 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми підготовки магістра академічного профілю – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 %.
Для найбільш підготовлених студентів, які орієнтовані на подальше навчання на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти можуть бути запропоновані індивідуальні інтегровані програми «магістр» – «доктор філософії».
Освітні програми другого (магістерського) рівня вищої освіти реалізуються на кафедрах, які мають висококваліфіковані науково-педагогічні кадри, сучасну лабораторну і науково-дослідну матеріально-технічну базу та здійснюють науково-дослідну роботу з актуальних наукових і прикладних проблем.
Рекомендована кількість магістрантів визначається «квотою» магістерської підготовки, яка визначається двома складовими: кількістю потенційних наукових керівників (науково-педагогічних працівників, які мають наукові ступені, вчені звання) та науково-педагогічним потенціалом кафедри, який визначається за наслідками рейтингування науково-педагогічних працівників. При цьому, слід брати до уваги можливості реального працевлаштування випускників магістратури, зокрема, передбачувану кількість місць в аспірантурі кафедри, вакансій асистентських посад, наявність заявок на магістрів від академічних інститутів та інших потенційних замовників.
Університет може здійснювати цільову підготовку магістрів для навчальних закладів, наукових установ Національної та галузевих академій наук, підприємств, організацій тощо на умовах залучення до навчального процесу їх наукових і науково-педагогічних кадрів та використання їх науково-дослідної і матеріально-технічної бази. Підготовка магістрів може здійснюватися на базі наукових установ Національної та галузевих академій наук за окремими угодами між університетом і зазначеними установами.
Зарахування на навчання за програмою другого (магістерського) РВО студентів університету, які успішно завершили бакалаврську підготовку, проводиться на конкурсній основі за заявами студентів згідно з Правилами прийому до НТУУ «КПІ», які щорічно затверджуються Вченою радою університету і оприлюднюються на порталі www.kpi.ua.
Навчальний процес для осіб, які навчаються за магістерськими програмами, організується з урахуванням таких особливостей:
– навчання здійснюється за індивідуальним навчальним планом;
– на проведення індивідуальних занять може витрачатися до 15 % загального обсягу навчального часу, передбаченого освітньою програмою;
– магістерська дисертація, що виконується на завершальному етапі навчання, повинна передбачати проведення наукових досліджень (творчих розробок) з проблем відповідної галузі;
– випускна атестація здійснюється екзаменаційною комісією і проводиться у формі захисту магістерської дисертації. Екзаменаційній комісії обов’язково подаються матеріали, що характеризують наукову (творчу) і практичну цінність виконаної роботи, – друковані статті, методичні розробки тощо;
– студент, який отримав диплом магістра і відповідну кваліфікацію, працевлаштовується згідно з чинним законодавством;
– враховуючи наукові (творчі) здобутки, магістр може бути рекомендований вченою радою інституту/факультету або/та екзаменаційною комісією на навчання в аспірантурі.
Основними формами навчальної роботи в магістратурі є:
– оглядові, проблемні лекції;
– індивідуальні навчальні заняття;
– науково-навчальні семінари з окремих тем, розділів навчальних дисциплін і досліджень, що проводяться студентами-магістрантами;
– самостійна робота, у тому числі проведення досліджень за затвердженою темою і підготовка магістерської дисертації.
Формами звітності студентів-магістрантів про виконання навчального плану є:
– складання екзаменів і заліків;
– доповіді на науково-навчальних семінарах;
– підготовка та захист рефератів і звітів про виконані наукові дослідження.
Більш детально особливості навчання за магістерською програмою викладені у «Положенні про магістратуру» (2007 р.).
Обов’язкове аудиторне навантаження студентів-магістрантів у середньому за весь період навчання не повинно перевищувати 15 годин на тиждень. При плануванні магістерської підготовки необхідно акцентувати увагу на індивідуальних навчальних заняттях і самостійній роботі студентів. На індивідуальні заняття і СРС необхідно планувати до 50 % навчального часу загальних дисциплін, до 2/3 – для дисциплін магістерської підготовки зі спеціальності. Для навчальних дисциплін індивідуального вибору за темою досліджень та за інтегрованими програмами «магістр» – «доктор філософії» планувати самостійне засвоєння під керівництвом наукового керівника.
Навчання за магістерською програмою проводиться під керівництвом наукового керівника відповідно до індивідуального плану студента-магістранта і спирається на активну самостійну роботу. Науковими керівниками магістрантів призначаються професори (доценти), які активно ведуть науково-дослідну роботу, а також з числа провідних учених у певній галузі знань. Список наукових керівників і перелік рекомендованих тем магістерських досліджень обговорюються на засіданнях кафедр.
Теми наукових досліджень студентів-магістрантів повинні бути сформульовані таким чином, щоб забезпечити цілеспрямоване формування індивідуального навчального плану магістранта і його конкретну роботу у дослідницькому напрямку з першого семестру навчання в магістратурі.
Науковий керівник підготовки магістра призначається директором інституту/деканом факультету за поданням завідувача кафедри. Закріплення магістрантів за науковими керівниками і затвердження тем наукових досліджень здійснюється рішенням вченої ради інституту/факультету до 1 листопада першого семестру навчання за програмою магістерської підготовки. За одним науковим керівником закріплюється не більше 5 студентів-магістрантів одночасно.
Науковий керівник один раз на семестр звітує на засіданні кафедри про виконання індивідуального плану кожним студентом, який навчається за магістерською програмою. У випадках виконання студентом індивідуальних планів підготовки магістрів на стику галузей наук допускається призначення, крім наукового керівника, одного чи більше консультантів.
Науковий керівник магістранта:
– бере участь у відборі кандидатур до магістратури, рецензує їх наукові роботи;
– надає допомогу студентові у виборі теми наукових досліджень і магістерської дисертації, складанні індивідуального навчального плану;
– контролює виконання графіку навчального процесу та навчального плану студентом;
– сприяє організації індивідуальних навчальних занять магістранта;
– аналізує і контролює організацію самостійної роботи магістранта;
– організує і керує науково-дослідною роботою магістранта ;
– керує підготовкою магістерської дисертації;
– сприяє підвищенню загальної культури магістранта;
– сприяє вирішенню соціально-побутових проблем магістранта та його працевлаштуванню після закінчення навчання;
– дає відгук на магістерську дисертацію і характеристику професійних та індивідуальних якостей (аналітичних, дослідницьких, світоглядних та ін.) магістранта.
Університет створює умови для виконання студентом, який навчається за магістерською програмою, індивідуального плану в повному обсязі, а саме:
– надає студентам можливість публікації наукових (науково-методичних) статей у збірниках;
– сприяє виданню кращих магістерських дисертацій як наукових монографій та інших наукових і навчальних видань;
– надає студентам для користування навчальні приміщення, наукові фонди бібліотеки, наукове обладнання та устаткування;
– забезпечує доступ до інформаційних мереж, у тому числі й до мережі Інтернет;
– сприяє участі студентів у наукових та методичних конференціях;
– організує для студентів-магістрантів проведення курсів за вибором з проблемних питань за участю видатних вчених.