31 січня 2008 року відбулася зустріч представників профспілок з Президентом України Віктором Ющенком, під час якої були обговорені актуальні питання соціально-економічного розвитку країни, становлення громадянського суспільства в рамках соціального діалогу.
У зустрічі Президента України В.А.Ющенка взяли участь і представники галузевої Профспілки з усіх регіонів України. Від галузевої Профспілки на зустрічі виступила вчителька, голова профкому ЗОШ № 15 м. Біла Церква Київської області Павленко Алла Іванівна:
Шановний Вікторе Андрійовичу!
Як представник освітянської профспілки та вчитель з 20-ти річним стажем роботи, висловлюючи настрій педагогів галузі, хочу привернути Вашу увагу, шановний пане Президенте, до проблем освіти, що загострилися, зокрема, у зв’язку з прийняттям закону про Державний бюджет України на 2008 рік.
Йдеться, перш за все, про здійснену ревізію статті 57 Закону України «Про освіту», результатом якої стало вилучення, за моїм переконанням, основної державної гарантії педагогічним та науково-педагогічним працівникам стосовно встановлення розміру посадових окладів та здійснення доплат спеціалістам.
Про вагомість саме цієї гарантії можу стверджувати з власного досвіду, коли в 1994-1996 роках, я, як і мої колеги, щомісячно отримувала відчутні додаткові виплати. Майже в усі наступні роки чинність зазначеної норми закону призупинялась, але була надія на її відновлення. Така впевненість ґрунтувалась на положеннях Указу Президента від 4 липня 2005 року, яким встановлювались конкретні терміни приведення у відповідність до вимог ст. 57 закону «Про освіту» розмірів оплати праці педагогічних, науково-педагогічних працівників. Розраховуємо, що подальша Ваша принципова позиція, шановний Вікторе Андрійовичу, стане запорукою відновлення всіх норм закону «Про освіту» під час перегляду бюджету поточного року.
Нинішній рівень заробітної плати вчителя на тлі зростання цін та тарифів не в змозі задовольнити навіть нагальні фізичні потреби, не кажучи вже про духовні, культурні запити. Як учитель вищої категорії із званням «старший учитель» я отримую ставку заробітної плати 971грн., яка майже вдвічі менша середньої платні працівників виробничих галузей. Тому наближення термінів введення в повному обсязі Єдиної тарифної сітки профспілка розглядає як нагальну необхідність, що допоможе підняти рівень матеріальних статків педагогів, лікарів, працівників культури. При цьому безумовно має бути забезпечено розмір мінімальної заробітної плати не нижче прожиткового мінімуму.
Низький рівень заробітку не приваблює молодь до роботи в навчальні заклади. Для прикладу, у Київській області у 2006 році з 268 новоприбулих молодих спеціалістів на кінець навчального року залишили школи 69 осіб.
Не сприяє вирішенню проблеми закріплення молодих спеціалістів надання їм відповідно до Урядової постанови одноразової адресної грошової допомоги в п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Чим може забезпечити себе молода людина за 2500 гривень?
Матеріальні проблеми змушують до роботи педагогічних працівників пенсійного віку. Профспілка вимушена з розумінням сприймати небажання вчителів-пенсіонерів залишити роботу, оскільки, як правило, вихід на пенсію — це шлях до злиднів. Позиція профспілки полягає в забезпеченні педагогам рівня пенсій у розмірі 80-90 відсотків заробітної плати, що передбачено Національною доктриною розвитку освіти.
Поглиблює проблему кадрового забезпечення позбавлення права переважної більшості вчителів сільської місцевості у 2008 році на безкоштовне житло з опаленням та освітленням через поширення на них обмежень, пов’язаних із податковою соціальною пільгою.
Шановний Вікторе Андрійовичу! Педагоги поділяють Вашу занепокоєність гостротою житлової проблеми в Україні. Лише серед працівників освіти на квартирному обліку перебуває понад 17 тисяч осіб, в тому числі майже 4 тисячі в сільській місцевості. В Київській області, де на квартобліку перебуває 1558 педагогів, а черга для окремих із них тягнеться ще з 1986 року, в минулому році одержали квартири лише 33 учителі. До речі, моя сім’я з чотирьох осіб , маючи двох синів віком 22 і 16 років, мешкає в 1-кімнатній «малосімейці». Чекаємо на покращення житлових умов з 1989 року. Чоловік також вчитель, має статус учасника бойових дій.
Благі наміри держави допомогти освітянам отримати житло, надаючи пільгові кредити, не дали позитивного результату. Через низькі доходи вчителів та діючий механізм їх надання вони не доступні вчителям. Тому, підтримуючи Ваші ініціативи для вирішення житлової проблеми, працівники освіти розраховують також на нові прогресивні механізми їх реалізації.
Звертаємося, до Вас, шановний Вікторе Андрійовичу, щоб прийняття змін до Державного бюджету на 2008 рік та Програми діяльності Уряду супроводжувалось відповідним фінансовим підкріпленням визнання державою освіти пріоритетною сферою.
Необхідно передбачити також видатки та механізм реалізації статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», що сприятиме покращенню фізичного та духовного здоров’я працівників бюджетної сфери.
Сподіваємося, що влада нас почує і зробить реальні кроки для вирішення проблем учительства.