19 червня 2008 року № 02 — 5 / 255
Голові Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти
В.І.Полохалу
Шановний Володимире Івановичу !
ЦК Профспілки працівників освіти і науки України розглянув законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту», підготовлений Міністерством освіти і науки України до розгляду Верховною Радою України, і просить розглянути та врахувати наступні зауваження та пропозиції.
1. Потребують узгодження норми ст. 1 ст. 2 щодо надання статусу бюджетної установи вищим навчальним закладам комунальної форми власності, а також визначення поняття, що є вищою освітою, оскільки такий термін вживається в подальших нормах законопроекту, зокрема у визначенні, що «освітня діяльність — це діяльність, пов’язана з наданням послуг для здобуття вищої освіти» ( ст. 1, ст. 3, ст. 8, ст. 9, ст..18, ст..22, ст..33 тощо). Визначення цього поняття необхідне з метою приведення норм законопроекту до вимог ст.. 53 Конституції України, а також для встановлення рівня посадових окладів та ставок заробітної плати особам, які закінчили вищі навчальні заклади. Чинні умови оплати праці не пов’язані із освітньо-кваліфікаційним рівнем.
2. Положення ст.. 5 законопроекту мають бути приведені у відповідність до положень статті 10 Конституції України.
3. З метою приведення у відповідність до норм ст.. 27 Закону України «Про освіту» останній абзац частини 1 ст. 9 викласти у редакції:
«Випускникам вищих навчальних закладів документи про вищу освіту виготовляються та видаються за рахунок коштів державного бюджету».
4. Зважаючи, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки самостійно не може визначати нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення вищих навчальних закладів, редакцію абзацу п’ятого частини першої ст.. 18 виписати:
«спільно з центральними органами виконавчої влади у галузях економіки, фінансів, праці та соціальної політики розробляє та затверджує нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення вищих навчальних закладів». У цьому зв’язку вилучити із частини другої ст.. 18 та частини першої ст..64 аналогічну норму.
Повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі освіти і науки стосовно сприяння діяльності органів студентського самоврядування, передбачені у частині 1 ст.18, доповнити також нормою щодо сприяння діяльності профспілкових організацій.
5. Не можна погодитись із намірами щодо вилучення із ст..23 норми про кількість студентів, які приймаються на навчання за державним замовленням, в обсязі не менше 51 відсотка від загальної кількості студентів, прийнятих на перший курс. Її скасування може призвести до порушень ст.. 53 Конституції України.
6. Досить непереконливими є наміри, передбачені в ст..25, про надання статусу вищим навчальним закладам «професійний коледж», «коледж», «академія», «університет» за основною ознакою — кількість студентів. Положення статті потребують доопрацювання в частині встановлення додаткових критеріїв для надання відповідного статусу, зокрема чисельність науково-педагогічних працівників, які мають вчені звання та наукові ступені, кількість студентів, які навчаються за державним замовленням тощо.
7. Частину четверту ст..27 доповнити положеннями щодо врегулювання через норми Статуту правовідносин з профспілковими організаціями.
8. Доповнити частину сьому ст..30 такими структурними підрозділами, як лікувально-профілактичні установи (санаторії-профілакторії), студентські спортивно-оздоровчі табори. Зокрема відповідно до ст..48 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв навчальних закладів за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на витрати, пов’язані із медичним обслуговуванням, харчуванням, культурно-масовими заходами. Однак через законодавче неврегулювання функціонування цих структурних підрозділів виникають труднощі із фінансовим забезпеченням їх господарського утримання.
9. Абзац сьомий ст.. 31 виписати в редакції:
«встановлення гарантованого рівня посадових окладів та ставок заробітної педагогічним і науково-педагогічним працівникам, їх підвищення за наукові ступені, вчені звання, кваліфікаційні категорії, виплату надбавок за вислугу років, доплат та інших винагород відповідно до законодавства», як це зокрема передбачено ст.. 57 Закону України «Про освіту».
В абзаці восьмому цієї статті замість слів «встановлення нормативів матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення» виписати «відповідно до нормативів матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення».
10. З частини другої ст..32 вилучити слова «в межах наданих йому повноважень», оскільки ці повноваження керівника вищого навчального закладу саме й виписані в цій частині.
До повноважень керівника, крім передбачених у частині другій, необхідно віднести також:
" створення умов та сприяння роботі профспілкових організацій відповідно до законодавства«.
11. В першому реченні частини 1 ст. 34 виписати «Вчена рада вищого навчального закладу є колегіальним органом управління ..» далі за текстом. Крім того, потребують узгодження норми статей 32, 34 та 34-1 стосовно затвердження штатного розпису, а саме: керівником вищого навчального закладу чи Вченою (Педагогічною) радою вищого навчального закладу.
Положеннями законопроекту має бути забезпечено єдині підходи щодо таємного голосування при обранні на всі посади науково-педагогічних працівників, в тому числі ректора, проректора, їх помічників, а не лише стосовно таких науково-педагогічних працівників як завідувач кафедри, професор, директор інституту, декан, доцент, старший викладач, викладач, асистент (ст.. 34, ст.. 39).
12. Абзац чотирнадцятий частини першої ст.. 34, абзац десятий частини першої ст.. 34-1 після слів «головний бухгалтер», абзац другий частини другої ст..34 після слів «керівники органів громадського (яке випущено) самоврядування інституту, факультету», доповнити словами: «керівники виборних профспілкових органів».
13. Положення щодо укладення договору про співробітництво між первинною профспілковою організацією, як і інші норми, що передбачені в частині 7 до ст.. 38, є некоректними, оскільки ці правочини не можуть здійснюватися загальними зборами (конференцією) студентів вищого навчального закладу.
14. В частині першій ст..39 замість слів «стаж науково-педагогічної діяльності» виписати «стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників», оскільки чинними нормативно-правовими актами не передбачено, які види діяльності зараховуються до науково-педагогічного стажу. В іншому випадку має бути законодавчо визначено, що належить до науково-педагогічної діяльністі, зокрема служба в армії, термін виконання депутатських обов’язків тощо.
15. З метою усунення суперечностей між положеннями ст..ст. 46 та 47 в частині віднесення посад до педагогічних, їх відповідності вимогам Національного класифікатора професій та положенням ст.. 50 Закону України «Про освіту» ст..46 викласти у редакції:
" Учасниками навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах є: педагогічні, науково-педагогічні, наукові працівники, фахівці та інші працівники; особи, які навчаються у вищих навчальних закладах«. Нинішня редакція ст.. 46 призводить до ускладнень при виплаті надбавок за вислугу років таким педагогічним працівникам вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, як завідуючі навчальними лабораторіями, методисти.
16. Діюче визначення статусу педагогічних працівників, зокрема вимоги про роботу у професійних коледжах та лише за основним місцем роботи — унеможливлюють віднесення до педагогічних працівників, осіб, які посідають аналогічні посади (викладачів, методистів тощо) у інших вищих навчальних закладах, а також поза основним місцем роботи.
З метою усунення такої неоднозначності ст..47 необхідно викласти у редакції:
«Педагогічні працівники — це особи, які мають відповідну вищу освіту та здійснюють педагогічну діяльність у вищих навчальних закладах (професійних коледжах, коледжах, університетах, академіях).
Науково-педагогічні працівники — це особи, які мають відповідну вищу освіту, як правило, наукові ступені, вчені звання, а також випускники магістратури, аспірантури, докторантури та займаються науково-педагогічною діяльністю у коледжах, університетах, академіях».
17. Зі ст.. 48 вилучити слово «основні» у всіх відмінках, оскільки її змістом охоплено весь перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.
У зв’язку з цим положення частини першої ст.. 48 вилучити, а норми частини другої вважати частиною першою, виклавши її початок в наступній редакції:
" До посад педагогічних працівників належать: «, а далі їх перелік за текстом, за виключенням посади «голова предметної (циклової комісії)».
Аналогічні зміни привести у назві частини другої статті 48 стосовно посад науково-педагогічних працівників.
Крім того, вилучити уточнення до посад заступника керівника, а саме: «діяльність якого безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом», як це передбачено до посад керівних працівників вищих навчальних закладів післядипломної освіти, інститутів. Запровадження цієї норми призведе до звуження прав працівників, передбачених чинним законодавством.
Позицію «завідувач аспірантури, ординатури, інтернатури, підготовчого відділення» доповнити словом «курсів».
Доповнити ст..48 частиною 5 такого змісту:
«5. Кваліфікаційні характеристики та кваліфікаційні вимоги за посадами педагогічних і науково-педагогічних працівників встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі праці і соціальної політики». Введення цієї норми викликано необхідністю затвердження на державному рівні кваліфікаційних характеристик та вимог до посад викладачів, доцентів, професорів тощо. Їх відсутність унеможливлює забезпечення трудових прав та обов’язків працівників, які посідають педагогічні та науково-педагогічні посади.
З частини третьої цієї статті вилучити абзаци перший та другий, оскільки їх запровадження призведе зокрема до звільнення тих працівників, які на момент введення закону не мають освітньо-кваліфікаційного рівня магістра. Крім того чинним законодавством не визначено, що є спеціальною педагогічною підготовкою.
В частині четвертій слова «за трудовим договором» замінити на слова «за строковим трудовим договором», що відповідатиме ст..23 КЗпП України.
18. Оскільки законодавством про працю України не визначено тривалості робочого часу педагогічних та науково-педагогічних працівників, ст..49 викласти у редакції:
" 1. Для науково-педагогічних працівників (крім керівних) встановлюється скорочена тривалість робочого часу в середньому 6 годин на день або 36 годин на тиждень чи 1548 годин впродовж навчального року.
Робочий час науково-педагогічних працівників складається з виконання навчального навантаження, методичної, наукової, організаційної роботи, що в сукупності являє собою науково-педагогічну роботу.
Перелік видів науково-педагогічної роботи встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.
Максимальний обсяг навчального навантаження науково-педагогічних працівників на ставку не повинен перевищувати 720 академічних годин впродовж навчального року ( або інший науково-обгрунтований обсяг).
Мінімальний та максимальний обсяг навчального навантаження за кожною із посад науково-педагогічних працівників встановлюється вищим навчальним закладом у порядку, передбаченому Статутом та колективним договором.
Види навчальних занять, що входять до навчального навантаження науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються кафедрою в індивідуальному плані роботи за погодженням з відповідним виборним профспілковим органом.
Зміни до індивідуального плану роботи вносяться за згодою працівника.
2. Педагогічне навантаження викладачів професійних коледжів складається з виконання навчального навантаження в обсязі 720 годин на рік, що становить тарифну ставку, а також виконання обов’язків з класного керівництва, перевірки письмових робіт, завідування предметними (цикловими) комісіями, кабінетами, відділеннями, лабораторіями у співвідношенні до тарифної ставки від 15 до 25 відсотків.
Обсяг та види педагогічної роботи викладача професійного коледжу встановлюються керівником за погодженням з виборним профспілковим органом.
Встановлення педагогічного навантаження викладачеві обсягом менше тарифної ставки та його перерозподіл протягом навчального року здійснюється за його письмовою згодою з додержанням законодавства України про працю.
3. Залучення педагогічних та науково-педагогічних працівників до роботи, не обумовленої трудовим договором, може здійснюватися лише за їх згодою або у випадках, передбачених законодавством".
19. З метою недопущення звуження прав педагогічних і науково-педагогічних працівників, встановлених чинним законодавством, реалізації положень з Національної доктрини розвитку освіти" ст..50 доповнити словами:
«забезпечення житлом;
підвищення кваліфікації та стажування не рідше одного разу на 5 років;
пенсійне забезпечення педагогічних працівників на рівні 80-90 відсотків заробітної плати».
20. Абзац другий частини першої ст..52 після слів «середньої заробітної плати» доповнити словами «за всіма місцями роботи», що сприятиме законодавчому закріпленню цієї норми.
21. З метою законодавчого врегулювання питання стипендіального забезпечення осіб, які навчаються, та дотримання положень ст..2 Закону України «Про прожитковий мінімум» частину другу ст..54 доповнити абзацами такого змісту:
«Студенти, інші особи, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах державної та комунальної форм власності за державним замовленням, забезпечуються академічними стипендіями, в тому числі в канікулярний період, в розмірі залежно від прожиткового мінімуму.
Окремі категорії студентів та осіб, що навчаються у вищих навчальних закладах державної та комунальної форм власності за державним замовленням, які за результатами навчання не мають права на академічну стипендію, забезпечуються соціальними стипендіями, в тому числі в канікулярний період.
Порядок стипендіального забезпечення встановлюється Кабінетом Міністрів України».
22. З метою законодавчого врегулювання питання матеріального забезпечення молодих спеціалістів при їх працевлаштуванні початок ст.. 54 виписати:
«Держава гарантує надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам — випускникам державних вищих навчальних закладів, потреба в яких була визначена державним замовленням;
Молодим спеціалістам, які одержали направлення на роботу після закінчення вищого навчального закладу, надається відпустка тривалістю 30 календарних днів. За час відпустки їм за рахунок замовника виплачується допомога у розмірі академічної або соціальної стипендії, що вони отримували в останній місяць навчання у вищому навчальному закладі.
Молодим спеціалістам, які закінчили вищі навчальні заклади з відзнакою встановлюються підвищені на 5 відсотків посадові оклади», як це передбачено для медичних працівників.
Молоді спеціалісти, які одержали направлення на роботу до іншої місцевості, а також члени їхніх сімей забезпечуються житлом згідно із законодавством.
Стосовно рівня заробітної плати виписати:
" заробітну плату відповідно до чинного законодавства«
Стосовно випускників вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю виписати:
«Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу у загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних, позашкільних навчальних закладах надається одноразова адресна грошова допомога в п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму».
Норма законопроекту стосовно відшкодування витрат на навчання є передчасною, оскільки на даний час не забезпечується реалізація гарантій держави щодо безоплатного здобуття вищої освіти відповідно до ст.. 53 Конституції України, ст. 61 Закону України стосовно видатків на освіту у обсязі 10 відсотків національного доходу, ст. 57 Закону України «Про освіту» стосовно рівня оплати праці працівників освіти тощо.
23. У частині першій ст.. 57 замість редакції абзацу четвертого виписати:
«забезпечується зарахування до педагогічного, науково-педагогічного стажу (якщо буде визначення такого поняття) періодів педагогічної роботи з погодинною оплатою праці в обсязі не менше 180 годин в навчальному році, а також часу наукової роботи». На даний час робота на посадах наукових працівників не зараховується до педагогічного стажу для виплати надбавок за вислугу років, що зокрема не сприяє інтеграції науки в освітянський простір.
24. Потребують іншої диференціації положення абзацу четвертого частини першої ст..64 щодо фінансування підготовки фахівців з вищою освітою професійними коледжами, коледжами, академіями, університетами. Попри те, що законопроектом пропонується змінити підходи до диференціації вищих навчальних закладів, зокрема стосовно коледжів, показники обсягів видатків, необхідних для підготовки кадрів на кожні десять тисяч населення, залишено без змін. Необхідно зменшити показники підготовки кадрів, які здійснюються професійними коледжами та відповідно збільшити показники підготовки кадрів коледжами, академіями, університетами.
Зважаючи, на доповнення до ст..54, необхідно вилучити із ст.. 64 положення щодо стипендіального забезпечення студентів.
Крім того потребує вилучення норма щодо встановлення доплат за наукові ступені, оскільки згідно із ст.. 57 Закону України «Про освіту» за наукові ступені та вчені звання гарантовано встановлення підвищених посадових окладів.
25. Стосовно змін до ст.. 65 щодо оплати за навчання, то зміна розміру оплати за надання освітніх послуг має бути пов’язана із собівартістю наданих послуг, з урахуванням прогнозного рівня інфляції на наступні роки навчання, а не рівнем інфляції за попередній рік.
З повагою
Заступник Голови Профспілки Г.Ф.Труханов